Вигорання
Вигорання — це втрата легуючих елементів зі зварювальної ванни через випаровування або окислення в дузі. Через це зварний шов стає біднішим на легуючі елементи й втрачає міцність, в'язкість або корозійну стійкість. Зварник повинен компенсувати цю втрату за допомогою відповідних присадних матеріалів або захисних заходів.
Фізико-хімічний механізм дії
У дузі панують температури понад 3000 градусів Цельсія. Легувальні елементи з низькою температурою кипіння випаровуються. До них належать, наприклад, манган (температура кипіння 2061 градусів Цельсія) і цинк (907 градусів Цельсія). Інші елементи, як-от титан або алюміній, реагують з киснем із повітря або з оксидів. Вони утворюють оксиди, які спливають як шлак або виходять як дим. Через це частка цих елементів у рідкому металі знижується.
Металургійне значення та ризики під час зварювання
Втрата легувальних елементів змінює властивості зварного шва. Менше мангану й силіцію означає гірше розкислення та нижчу міцність. Менше хрому означає нижчу корозійну стійкість. Сталь може стати м'якшою або втратити в'язкість. Пори, тріщини та недостатні механічні показники можуть бути наслідком. Особливо критичним є вигоряння у високолегованих сталях.
Практика в майстерні та вказівки до дій
Обирай присадний матеріал з вищим вмістом легувальних елементів, ніж основний матеріал. Так ти компенсуєш вигоряння. Приклад: під час MAG-зварювання вигоряння мангану може становити від 10 до 20 відсотків. Тому використовуй зварювальний дріт з відповідно вищим вмістом мангану. Звертай увагу на правильний склад захисного газу. Забагато активного газу, як-от CO2, підсилює окиснення. Працюй з короткою дугою або імпульсною технікою. Це зменшує перегрів зварювальної ванни. Електроди з основним покриттям краще захищають наплавлений метал від окиснення.