Твердіння алюмінію у твердому розчині
Підвищення міцності алюмінію внаслідок вбудовування сторонніх атомів у кубічну об'ємноцентровану або гранецентровану кристалічну ґратку, внаслідок чого пружні спотворення перешкоджають ковзанню дислокацій.
Твердіння у твердому розчині означає: легуючі елементи сидять в алюмінієвій ґратці й блокують дислокації. Це дає міцність без потреби термічної обробки матеріалу. Вона просто є, щойно метал затвердів.
Під час зварювання це перевага: такі сплави майже нічого не втрачають у зоні нагріву. Але обережно з наклепаним або зміцнюваним старінням матеріалом — там міцність біля шва падає, бо деформація або виділення не переживають зварювального тепла. Шов тоді залишається м'якшим за лист навколо.
Бери відповідний присадний матеріал, інакше шов трісне. Алюміній добре відводить тепло, тож працюй швидко й тримай тепло малим. Оксидну плівку мусиш зняти безпосередньо перед зварюванням, щіткою, яку використовують тільки для алюмінію. Якщо зварюєш зміцнюваний старінням матеріал, з'ясуй заздалегідь, чи зможеш потім ще раз у піч — якщо ні, конструктор мусить знати, що шов назавжди залишиться слабким місцем.