Випробування на згин
Випробування на згин — це руйнівне механічне випробування. Зварений зразок згинають навколо оправки. При цьому відразу виявляються дефекти з'єднання, тріщини або недостатня деформаційна здатність зварного шва.
Фізико-хімічний механізм дії
Під час згинання зразок сильно розтягується із зовнішнього боку. Із внутрішнього боку він стискається. Зварний шов і зона термічного впливу повинні витримати це видовження без тріщин. Пластична структура деформується пластично. Крихка структура руйнується відразу.
Металургійна значущість і ризики при зварюванні
Випробування на згин виявляє дефекти зварювання. До них належать непровари, шлакові включення, пори та тріщини. Ці дефекти діють як концентратори напружень. Вони концентрують напруження і призводять до передчасного руйнування. Також занадто твердий, мартенситний шов руйнується крихко. Випробування також показує дефекти в зоні термічного впливу.
Практика в майстерні та вказівки до дій
Зразок вирізають поперек зварного шва. Поверхню шліфують гладко. Кут згину зазвичай становить 180°. Діаметр оправки залежить від норми. Згідно з EN ISO 5173 він становить 4-кратну товщину листа. Температура випробування — кімнатна. Швидкість згинання повинна бути повільною. Тріщина довжиною понад 3 mm вважається дефектом. Зразок повинен залишитися без надриву, інакше зварювання неприпустиме.