Випробування твердості за Брінеллем
Випробування твердості за Брінеллем вдавлює твердосплавну кульку в матеріал і вимірює розмір відбитка. Цей метод добре підходить для м'яких або крупнозернистих матеріалів, як-от чавун.
Фізико-хімічний механізм дії
Випробування твердості за Брінеллем використовує твердосплавну кульку, яку вдавлюють у матеріал із визначеною силою (напр. 1000 kgf). Кулька трохи деформується і залишає відбиток на поверхні матеріалу. Розмір цього відбитка вимірюють і використовують для розрахунку твердості.
Металургійне значення та ризики при зварюванні
Твердість за Брінеллем дає непрямий показник середньої твердості матеріалу. Вона особливо корисна для м'яких або крупнозернистих матеріалів, де інші методи вимірювання твердості, як-от тест Роквелла, не такі точні. Занадто високий тиск може деформувати матеріал і дати неправильні результати. Занадто низький тиск призводить до занадто великого відбитка і неточних значень.
Практика в майстерні та вказівки до дій
Використовуй кульку діаметром 10 mm і вдавлюй її в матеріал із силою 1000 kgf. Вимірювання відбитка проводять після охолодження матеріалу. Стеж, щоб тиск точно дотримувався, а кулька вдавлювалася перпендикулярно до поверхні. При нерівномірних або занадто великих відбитках повтори випробування.