Ліквація при затвердінні
Ліквація при затвердінні — це процес, під час якого певні метали або сплави в рідкому стані кристалізуються в тверді кристали швидше, ніж інші. Це призводить до нерівномірного розміру кристалів і може спричинити утворення пор та зниження в'язкості.
Фізико-хімічний механізм дії
Ліквація при затвердінні виникає, коли в рідкій ванні розплавленого металу певні елементи або сплави кристалізуються в тверді кристали швидше, ніж інші. Це часто зумовлено різною розчинністю елементів у рідкому та твердому станах. Наприклад, деякі елементи можуть сильно накопичуватися на певних гранях кристалів у рідині, що підвищує силу притягання для нових атомних зародків і збільшує швидкість росту кристалів.
Металургійне значення та ризики під час зварювання
Ліквація при затвердінні може призвести до нерівномірного розміру кристалів і неоднорідної структури, що, у свою чергу, спричиняє утворення пор та зниження в'язкості у зварювальній ванні. Ці пори можуть значно погіршити механічну міцність зварного шва та призвести до тріщин або гарячих тріщин. Крім того, нерівномірна швидкість росту кристалів може створити напруження в структурі, що підвищує ризик руйнування.
Практика в майстерні та вказівки до дій
Щоб мінімізувати ліквацію при затвердінні, важливо контролювати процес плавлення так, щоб усі елементи кристалізувалися одночасно й рівномірно. Цього можна досягти вибором правильного зварювального сплаву, правильним контролем температури та застосуванням відповідних розкислювачів. Прикладом є використання кремнію як розкислювача, який зв'язує кисень і одночасно регулює швидкість росту кристалів. Також важливо переконатися, що процес плавлення достатньо повільний, щоб забезпечити однорідне утворення кристалів, але не настільки повільний, щоб виникло пороутворення.