Техніка дифракції за часом прольоту
Техніка дифракції за часом прольоту — це ультразвуковий метод, який використовує звукові хвилі, що дифрагують на краях і дефектах у зварних швах. Він вимірює висоту й довжину тріщини шляхом вимірювання часу прольоту звуку.
Фізико-хімічний механізм дії
Техніка дифракції за часом прольоту використовує явище дифракції звуку. При контакті з краями або дефектами у зварному шві змінюються напрямок і швидкість звуку. Час, який звук витрачає, щоб дістатися від передавача до приймача, змінюється залежно від положення та розміру дефекту.
Металургійне значення та ризики під час зварювання
Ця техніка виявляє мікроскопічні тріщини або деформації у зварних швах, які не видно неозброєним оком. Занадто велика висота або довжина тріщини може призвести до утворення дефектів і, отже, до руйнування деталі. Дифракція за часом прольоту особливо важлива для високонавантажених застосувань, як-от машинобудування або авіація.
Практика в майстерні та вказівки до дій
Щоб застосувати техніку дифракції за часом прольоту, потрібен ультразвуковий прилад із відповідним програмним забезпеченням. Передавач звуку розміщують на зварному шві, а приймач переміщують уздовж шва. Вимірювання часу відбувається в мікросекундах. Висота тріщини понад 0,5 mm або довжина тріщини понад 1 cm є критичною і вказує на потенційне руйнування.