Інертний захисний газ
Інертний захисний газ, як-от аргон або гелій, не реагує зі зварювальною ванною. Він витісняє повітря із зони зварювання та запобігає окисненню, порам і окрихченню. Так шов залишається металургійно чистим і в'язким.
Фізико-хімічний механізм дії
Аргон і гелій є інертними газами. Вони не утворюють хімічних сполук із рідким металом. Під час зварювання газ витікає з сопла та утворює захисний купол навколо дуги й зварювальної ванни. Цей купол витісняє кисень, азот і водяну пару з навколишнього повітря. Аргон важчий за повітря і залишається щільним шаром над ванною. Гелій легший і швидше піднімається, але передає більше тепла в дугу. Без цього захисту гаряча поверхня металу негайно окиснюється та поглинає шкідливі гази.
Металургійне значення та ризики під час зварювання
Якщо захист відсутній або витрата газу неправильна, зварювальна ванна реагує з повітрям. Кисень утворює оксиди та шлак, азот спричиняє пори й окрихчення, водень призводить до холодних або водневих тріщин. Особливо у високолегованих сталях, алюмінії та титані будь-який контакт з повітрям призводить до негайної втрати якості. Також занадто висока витрата газу завихрює захисний шар і засмоктує повітря. Результат — пори, кольори мінливості, тріщини або недостатня міцність.
Практика в майстерні та вказівки до дій
Встанови витрату газу точно: під час TIG-зварювання 8–12 l/min, під час MIG-зварювання алюмінію 12–18 l/min, залежно від розміру сопла та протягу. Використовуй час попереднього потоку 1–2 секунд і час післяпотоку 5–10 секунд, щоб ванна залишалася захищеною до затвердіння. Тримай пальник вертикально та постійну відстань сопла (5–10 mm під час TIG). Перевіряй шланги та з'єднання на витік. Ніколи не працюй на сильному вітрі без вітрозахисту. Для алюмінію та титану використовуй аргон чистотою щонайменше 99,996 %.