Міжкристалітна ліквація
Міжкристалітна ліквація — це збагачення сторонніми атомами на межах розділу між кристалітами під час затвердіння. Це підвищує схильність до гарячих тріщин і корозії.
Фізико-хімічний механізм дії
Під час охолодження розплавів сторонні атоми (наприклад, кисню, азоту або водню) можуть концентруватися на межах між кристалітами. Ця сегрегація може виникати через неповне розкислення або хімічні реакції під час затвердіння.
Металургійна значущість і ризики при зварюванні
Міжкристалічна сегрегація призводить до підвищеної схильності до гарячих тріщин, оскільки концентровані сторонні атоми погіршують твердість і опірність напруженням на межах зерен. Крім того, вона може підвищити схильність до корозії, сприяючи хімічним реакціям на сегрегаціях. Це може призвести до передчасного погіршення металу.
Практика в майстерні та вказівки до дій
Щоб уникнути міжкристалічної сегрегації, важливо ретельно виконувати розкислення і якомога скорочувати час розплавлення. Для високоякісних сталей також може допомогти застосування захисних газів (наприклад, аргону), щоб утримувати сторонні атоми поза зоною зварювання. Охолодження слід проводити контрольовано, щоб забезпечити рівномірне затвердіння і мінімальні напруження.