Критична швидкість охолодження
Критична швидкість охолодження — це мінімальна швидкість, з якою матеріал охолоджується, щоб утворити мартенситну структуру та уникнути дифузійно-контрольованих фаз, таких як перліт або бейніт. Вона впливає на твердість і деформівність матеріалу.
Фізико-хімічний механізм дії
Критична швидкість охолодження — це швидкість, з якою матеріал охолоджується для утворення мартенситної структури. При занадто повільному охолодженні виникають дифузійно-контрольовані фази, такі як перліт або бейніт. При швидшому охолодженні матеріал залишається в мартенситному стані та набуває високої твердості.
Металургійне значення та ризики при зварюванні
Занадто швидке охолодження може призвести до скляно-твердого мартенситу, що знижує в'язкість матеріалу та підвищує схильність до тріщин. Занадто повільне охолодження може призвести до дифузійно-контрольованих фаз, таких як перліт або бейніт, що знижує твердість і деформівність.
Практика в майстерні та вказівки до дій
Щоб досягти оптимальної швидкості охолодження, слід враховувати такі значення: для сталей з високим вмістом вуглецю (наприклад, HSS) охолодження повинно бути швидким, щоб отримати мартенситний стан. Для сталей з низьким вмістом вуглецю (наприклад, аустенітна сталь) охолодження повинно бути повільнішим, щоб уникнути дифузійно-контрольованих фаз. Точна швидкість залежить від конкретних властивостей матеріалу та бажаної міцності зварного шва.