Випробування твердості поверхневого шару
Випробування твердості поверхневого шару перевіряє твердість у зовнішньому шарі гартованих деталей. Воно важливе для забезпечення якості та запобігання тріщинам або руйнуванню.
Фізико-хімічний механізм дії
Випробування твердості поверхневого шару вимірює твердість у зовнішньому шарі деталі, який був гартований термічними або хімічними методами. Цей шар має вищу твердість, ніж серцевина, і захищає її від зношування та тріщин.
Металургійна значущість і ризики при зварюванні
За відсутності або недостатньої твердості поверхневого шару деталь може стати схильною до зношування та тріщин. Занадто тонкий гартований шар не забезпечує достатнього захисту, а занадто товстий може створити високий тиск, який пошкоджує деталі.
Практика в майстерні та вказівки до дій
Для випробування твердості поверхневого шару використовують твердомір. Вимірювання слід проводити на поверхні деталі, а не в зварному шві. Типова мета — твердість щонайменше 60 HRC для сильно навантажених частин. За потреби поверхневий шар можна зміцнити нітруванням або індукційним гартуванням.