Залишковий вміст аустеніту
Залишковий вміст аустеніту — це частка кубічної гранецентрованої кристалічної ґратки, що залишається в структурі після неповного мартенситного перетворення за кімнатної температури. Високий вміст аустеніту може погіршити стабільність розмірів і спричинити аустенітні перетворення внаслідок деформації.
Фізико-хімічний механізм дії
Після зварювального шва метал часто утримується в кубічній гранецентрованій кристалічній ґратці (аустеніт). При неповному мартенситному перетворенні частина цього аустеніту залишається в структурі, коли він охолоджується до кімнатної температури.
Металургійне значення та ризики при зварюванні
Високий залишковий вміст аустеніту може погіршити розмірну стабільність матеріалу. Через механічну деформацію цей аустеніт може перетворюватися на мартенсит, що може призвести до подальшої деформації та можливих тріщин. Це особливо проблема в жорстких сталях.
Практика в майстерні та інструкції до дії
Щоб мінімізувати залишковий вміст аустеніту, зварювальний шов повинен охолоджуватися якомога швидше, щоб досягти повного мартенситного перетворення. Цього можна досягти, вибравши правильний спосіб зварювання та правильну стратегію охолодження. У жорстких сталях важливо утримувати вміст аустеніту нижче 1%, щоб забезпечити стабільний шов без тріщин.