Вміст залишкового вуглецю в мартенситі
Вміст залишкового вуглецю в мартенситі визначає його твердість і деформацію. Занадто багато вуглецю призводить до структури, що є твердою як скло та схильною до тріщин.
Фізико-хімічний механізм дії
У мартенситі вуглець примусово розчинений у тетрагональній ґратці та спричиняє викривлення кристалічної ґратки. Чим більше вуглецю, тим сильніше викривляється ґратка і тим твердішим стає матеріал.
Металургійна значущість і ризики при зварюванні
Закритий вміст вуглецю (понад 0,8 %) призводить до утворення міцного мартенситу з високою міцністю на кручення та низькою здатністю до деформації. Це може спричинити гарячі тріщини та подрібнення зварного шва. Закритий вміст вуглецю (менше 0,4 %) згрубшує структуру та знижує твердість.
Практика в майстерні та вказівки до дій
Щоб отримати добрий мартенсит, залишковий вміст вуглецю має бути між 0,6 % та 0,8 %. Цього можна досягти правильним охолодженням і вибором відповідної сталі. При зварюванні високоміцних металів, таких як HSS або мартенситних сталей, швидке охолодження (t8/5 < 10 s) є обов'язковим, щоб створити однорідний мартенсит.