Залишкова пористість після спікання
Залишкова пористість — це частка залишкових порожнин у металі після спікання. Низький вміст пор підвищує втомну міцність і рівень в'язкості.
Фізико-хімічний механізм дії
Після спікання в деяких металах залишаються порожнини, які утворилися під час процесу плавлення. Ця залишкова пористість може залежати від різних факторів, таких як матеріал для спікання та температура.
Металургійне значення та ризики при зварюванні
Висока залишкова пористість може призвести до послаблень у металі, що при механічному навантаженні може спричинити тріщини або деформації. Крім того, вона може підвищити проникність рідин і газів, що в певних застосуваннях є небажаним.
Практика в майстерні та вказівки до дій
Щоб мінімізувати залишкову пористість, слід ретельно вибирати матеріал для спікання. Температуру під час спікання потрібно точно дотримуватися, щоб досягти оптимальної щільності та мінімального утворення пор. У спеціальних застосуваннях також можна виконувати подальше полірування або пресування, щоб ще більше зменшити порожнини.