Твердість за Віккерсом
Твердість за Віккерсом вимірює твердість матеріалу за допомогою пірамідальної алмазної індентора. Твердість розраховується як частка від ділення прикладеного зусилля на площу бічної поверхні відбитка.
Фізико-хімічний механізм дії
Твердість за Віккерсом визначається шляхом вдавлювання пірамідального алмазного індентора в матеріал. Індентор має кут розкриття 136 градусів і при вдавлюванні залишає відбиток у матеріалі. Твердість матеріалу визначається як частка від ділення прикладеного зусилля на площу бічної поверхні залишкового відбитка.
Металургійна значущість і ризики при зварюванні
Твердість за Віккерсом є важливим показником твердості сталей та інших металів. Занадто висока твердість може призвести до ризику руйнування, тоді як занадто низька робить матеріал занадто м'яким і позбавляє його в'язкості. При зварюванні важливо, щоб твердість матеріалу залишалася в оптимальному діапазоні для створення безпечного та довговічного з'єднання.
Практика в майстерні та інструкції до дій
Для вимірювання твердості за Віккерсом використовується спеціальний мікроскоп. Прикладене зусилля вказується в ньютонах (Н), а результат виражається як число твердості HV (твердість за Віккерсом). Для сталі як цільову встановлюють твердість від 200 до 450 HV. При занадто високій твердості зварний шов може бути схильним до тріщин, тоді як занадто низька твердість робить матеріал занадто м'яким і позбавляє його в'язкості.