Коефіцієнт схильності до гарячих тріщин
Коефіцієнт схильності до гарячих тріщин показує, наскільки ймовірним є виникнення кристалізаційних тріщин у зварному металі під час охолодження. Він враховує концентрації сірки, фосфору та вуглецю.
Фізико-хімічний механізм дії
Коефіцієнт схильності до гарячих тріщин (КСГТ) вимірює ризик виникнення кристалізаційних тріщин у зварному металі. Ці тріщини виникають через швидке охолодження та утворення легкоплавких евтектичних плівкових зон на межах зерен сталі. Сірка, фосфор і вуглець впливають на поведінку плавлення та схильність до тріщин.
Металургійне значення та ризики під час зварювання
Високий КСГТ означає підвищений ризик кристалізаційних тріщин, особливо під час охолодження. Це може призвести до невдалих зварювальних випробувань і небезпечного утворення тріщин. Низький КСГТ зменшує ризик цих проблем.
Практика в майстерні та вказівки до дій
Щоб мінімізувати ризик схильності до гарячих тріщин, процес плавлення слід організувати так, щоб охолодження відбувалося повільно й контрольовано. Цього можна досягти шляхом оптимізації параметрів зварювання. При високому КСГТ доцільно встановити додаткові системи охолодження або подовжити процес плавлення.