Залишок окалини та оксидного шару
Теплові оксидні плівки, що залишаються на зварному шві або основному металі, знижують корозійну стійкість і вказують на недостатню післяобробку.
Фізико-хімічний механізм дії
Залишки окалини та оксидного шару виникають внаслідок термічного окиснення під час зварювання. При нагріванні сталі утворюється тонка вогнетривка захисна плівка з діоксиду кремнію (SiO2) або діоксиду хрому (Cr2O3), залежно від вмісту наповнювача. Ця плівка не може бути повністю видалена при охолодженні та залишається як залишок на зварному шві або основному металі.
Металургійна значущість і ризики при зварюванні
Ці залишки знижують корозійну стійкість зварного шва, оскільки створюють вхідну точку для води та повітря. Крім того, вони можуть погіршити механічні властивості, зокрема твердість і в'язкість. У важконавантажених застосуваннях це може призвести до передчасного руйнування зварного шва.
Практика в майстерні та інструкції до дій
Щоб мінімізувати залишки окалини та оксидного шару, необхідна ретельна післяобробка. Це включає видалення залишкового бруду та нанесення антикорозійного захисту на зварний шов. У важконавантажених застосуваннях може бути рекомендований етап післязварювальної обробки, такий як з'єднання або термічна обробка з відпуском, щоб покращити механічні властивості та підвищити корозійну стійкість.